More songs by Fiolet
Description
Composer: Сергій Мартинюк
Lyricist: Сергій Мартинюк
Lyrics and translation
Original
Там, де потрібен ти, кому руки до серця кладати.
Світ цілий перейти, відступити, щоб сильніше ударити.
Там, де потрібен ти, снігом тану в обіймах радісних.
Якось жили-були, жили-тягли. Телефонуй, чекай!
А я обіцяю тобі дійти.
Тримай під серцем мої квіти у ці правдиві, важкі часи.
Я обіцяю тобі дійти, як поцілунки за вухом сни, лоскоче вітер.
Там, де потрібна ти, сталим і стачужі раптом рідними.
Голос від томи хрипить: "Побудь зі мною ще кілька, хоч кілька хвилин".
Там, де потрібна ти, зникають восени люди, йдуть назавжди. Якось жили-були, жили-тягли.
Телефонуй, чекай!
А я обіцяю тобі дійти.
Тримай під серцем мої квіти у ці правдиві, важкі часи.
Я обіцяю тобі дійти, як поцілунки за вухом сни, лоскоче вітер.
Ко сивим рубців лягає на душу твоє мовчання, як сукню Василіну вдягає надія.
Щоразу стаєш на край, шепочу слухавці: "Більше нічого!
Не перша і не остання". Якось жили-були, жили-тягли.
Телефонуй, чекай!
А я обіцяю тобі дійти.
Тримай під серцем мої квіти у ці правдиві, важкі часи.
Я обіцяю тобі дійти, як поцілунки за вухом сни, лоскоче вітер.
English translation
Where you are needed, to whom to put your hands to your heart.
The whole world to move, retreat to hit harder.
Where you are needed, snow melts in the arms of the joyful.
Somehow they lived and were, lived and dragged. Call, wait!
And I promise you will make it.
Keep my flowers under your heart in these true, difficult times.
I promise you will reach, like kisses behind the ear of a dream, tickling the wind.
Where you are needed, the old and the old suddenly become relatives.
The voice from the toma hoarse: "Stay with me for a few more minutes, if only for a few minutes."
Where you are needed, people disappear in autumn, leave forever. Somehow they lived and were, lived and dragged.
Call, wait!
And I promise you will make it.
Keep my flowers under your heart in these true, difficult times.
I promise you will reach, like kisses behind the ear of a dream, tickling the wind.
Like gray scars, your silence falls on the soul, as hope puts on Vasylin's dress.
Every time you stand on the edge, I whisper to the listener: "Nothing more!
Not the first and not the last." Somehow they lived and were, lived and dragged.
Call, wait!
And I promise you will make it.
Keep my flowers under your heart in these true, difficult times.
I promise you will reach, like kisses behind the ear of a dream, tickling the wind.