More songs by Artem Loik
Description
Composer: Голубєв Роман Володимирович
Lyricist: Артем Лоік
Lyrics and translation
Original
Ми зустрілись вперше на уроці укрліт. Талановита, геніальна - мені кажуть всі.
Та я тікав з уроків, а ти дивилась услід: "Спокійно, а з тобою дід у кожусі!
" Не знали ми малю що без літератури будемо ходити в стаді та не зробимо ні кроку, бо не навчать історію і культуру, довчаються, як бачимо, тепер в окопах.
Нічого не змінилось, досі бісить біля трону, свині у стілах знову буцають копитом бісор, лиш у посадках заспівали не птахи, а дрони. Така сьогодні, Лесю, лісова пісня. От і
Осеєм скільки років все шукаю таку, я. Накривала чорна літера, змучена кава.
Я так довго повертався до тебе. Дякую, що ти мене чекала.
Ти нагадала мені, хто я, залишила своє кредо.
Слово - моя ти єдина зброя, яку не зупиняють РЕБи.
Я нагадаю людям, хто ти, хоч ти і не просиш.
Всі ми в літературній піхоті у Лариси Косач.
Ми бережемо і збираємо тебе усі, якщо мова йде про двісті гривень у руці.
Ти на грошах сьогодні подана в мініатюрі, та забагато двохсоток за двохсотю купюри. Чорне лишилось чорним, навіть не побіліло.
Лесю, я знаю, як тобі боліло на лікуванні у палатах і у санаторіях.
Твої вірші читаю, як під небесами того я. Та слово ти гірке, як червона калина.
Тебе не купиш за азійський коштовний калим, бо побачить справжню українку на колінах може лиш Бог, що скаже: "Встань з колін! " І попсові треки досі в мене не виходять.
Я романтик так собі, лірик на пів сторінки.
Та якщо кого цікавить, обираю пооргію від Лесі Українки.
Ти нагадала мені, хто я, залишила своє кредо. Слово - моя ти єдина зброя, яку не зупиняють
РЕБи. Я нагадаю людям, хто ти, хоч ти і не просиш.
Всі ми в літературній піхоті у Лариси Косач.
І ми забили та у катакомбах все написано, і ми проспали та в боярині всі наші плями.
Тому в руках знову з модернізованими списами, з модернізованими кулеметними шаблями. Ти говорила, та ми неуки усе прослухали.
Ти нас будила, та ми русифіковані снами.
Тому в руках знову з модернізованими луками та все ще з не модернізованими нами.
Моя ти єдина зброя!
На захист мого воїна.
Слово - моя ти єдина зброя. На захист мого воїна.
English translation
We met for the first time at a flying lesson. Talented, brilliant - everyone tells me.
But I ran away from the lessons, and you looked after me: "Calm down, and grandfather is with you in a fur coat!
Little did we know that without literature we would walk in herds and not take a single step, because they do not teach history and culture, they learn, as we see, now in the trenches.
Nothing has changed, it is still raging near the throne, the pigs on the tables are again hooting the beads, only in the landings it was not the birds that were singing, but the drones. Such a forest song today, Lesya. That's it
How many years have I been looking for one. Covered black letter, tired coffee.
I've been coming back to you for so long. Thank you for waiting for me.
You reminded me of who I am, left my credo.
The word - you are my only weapon that cannot be stopped by REBs.
I will remind people who you are, even if you don't ask.
We are all in the literary infantry of Larisa Kosach.
We all protect and collect you, if we are talking about two hundred hryvnias in hand.
You are on money today, presented in miniature, and two hundred is too much for two hundred bills. Black remained black, it did not even turn white.
Lesya, I know how painful it was for you to be treated in wards and sanatoriums.
I read your poems as if I were under the heavens. But your word is bitter like a red viburnum.
You can't be bought with an Asian expensive kalim, because only God can see a real Ukrainian on her knees and say: "Get up from your knees!" And pop tracks still don't work for me.
I am a romantic so-so, a lyricist for half a page.
But if anyone is interested, I choose Lesya Ukrainka's orgy.
You reminded me of who I am, left my credo. The word - you are my only weapon that cannot be stopped
REB I will remind people who you are, even if you don't ask.
We are all in the literary infantry of Larisa Kosach.
And we scored and in the catacombs everything is written, and we overslept and in the boyar all our stains.
Therefore, in the hands again with modernized spears, with modernized machine gun sabers. You spoke, but we ignorantly listened to everything.
You woke us up, but we are Russified by dreams.
Therefore, in the hands again with modernized bows and still with non-modernized us.
You are my only weapon!
In defense of my warrior.
The word is my only weapon. In defense of my warrior.